Якби ж то руйнування світу
Наводило порядки в головах
То наші предки, вже б давно
Обрали новий, інший шлях
О скільки вже народів!
Відправлено на звалище буття
Нащадкам на дорогу яскрава настанова
Здоровий глузд - це пил, на старих помилках
Ніхто його не хоче, вперто, помічати
Якби ж то на старих руїнах
Не зводились ті самі Колізеї Римів
Можливо, в решті решт, постав би Парфенон
Свобода є, а її духу вже нема
Злий урок людської долі
ЇЇ дошкульної природи
Із віку-в-вік
Не вчить одним і тим речам:
Чим ближче прірви край
Що так зрадливо манить
Тим ще приємніше нам зазирати в неї
А їй приємно вдивлятися у нас
