Можливо Щастя зовсім близько,
Але його не помічаємо -
Ледве помітне, блиску
Яскравого не бачимо...
Воно як пір'ячко легке
Природне та спокійне.
Воно завжди було таке
Таємне-гармонійне.
Бо вам на вуха не кричить:
- Хапай, я зовсім поруч!
Насправді більш воно мовчить,
Бо загадковий обруч
Дарує з павутиння мрій,
Він ніжний та й прозорий,
Думок, фантазій та надій
Пульсуючий як зорі...
-