Розривається твоє серце
Плаче стогне твоя душа
Бо нікому ти непотрібен
Та і правда для них своя
Скільки слів було сказано
Та прослухано скільки життів
А коли твоя черга приходить
Вже немає отих слухачів.
Сам на сам зі своєю правдою
Ти сидиш на руїнах зі сліз
І ніхто не подзвонить, не прийде
Бо турботами охоплені скрізь...
Як побачити чи є поруч друг
Хто розділить твій смуток чи біль?
Поговорить з тобою, послухає
Чи усі, то несправжнє, то пил?
P.S.
Як людині іноді треба
говорить про щось просто так
щоб її просто слухали, слухали
І ніхто не зітхав, не повчав
Бо не можемо ми без людей
Нам потрібен обмін думками
Нам потрібне просте спілкування
Без питань і без зайвих слів
Просто неба, по телефону
Чи за чашкою кави у день
Чи зустріти світанок весною
Чи подумати про сьогодень
Помовчати, говорити "очима"
Огорнутися в мрії і сни...
Заблукати у інші світи...
Нам усім потрібна- ЛЮДИНА
"нам усім потрібна ЛЮДИНА". 
Мудро,цілком вас підтримую,творчого натхнення!
