Хіба давні письменники були заможні?
Сивої історії перегортаю сторінки,
Читаю - що письменник чи поет були спроможні
Любити квітки цього світу тільки добрі пелюстки.
Бо зайвих благ йому було не треба
Бо дії, цінності його були чисті
Він чув природу, неозоре небо
Та пізнавав життя у справжній простоті...
Удвох з природою, та з мудрими книжками
Закоханий у цей дивакуватий світ,
Та дивував прозорими да добрими віршами.
А на останок він залишив - Заповіт...
Щоби юнак читав його уважно
Та зрозумів поета чи письменника думки
Та й сам без остраху відважно
Зміг написати чесні та продумані вірші.
