Нікола Вапцаров, болгаський поет
ПРОЩАЛНО
На жена ми
Понякога ще идвам във съня ти
Като нечакан и далечен гост.
Не ме оставай ти отвън на пътя –
Вратите не залоствай.
Ще влезна тихо, кротко ще приседна,
Ще вперя поглед в мрака да те видя.
Когато се наситя да те гледам,
Ще те целуна и ще си отида.
1942 г.
ПРОЩАЛЬНЕ до дружини
(мій переклад з болгарської)
Я іноді прийду до снів твоїх
Нежданим і далеким, тихим гостем,
Не залишай мене серед пустих доріг
Та двері ти не зачиняй на дощанім помості.
Я трепетно прийду, присяду на комод,
Вдивляючись у темряві на тебе
Тебе побачити – найвища з насолод,
ПоДивлюсь, поцілую і піду на небо.