Дещо видозмінилося
Ти залишиш мені свої фото,
Ніби "я не прийду вже ніколи".
Ми з тобою як два ідіоти,
Що так люблять робити до болі.
Ми з тобою шугаємось вічно,
Коли все просувається добре.
І забившись в думках істерично
Я збираю твої знову торби.
В голові в нас лише дискотека
І похмілля, постійне похмілля.
Відійди, іще трошки, й далеко.
Хай стирають сліди, наче зілля...
Що дурманить, буянить уяву,
Розкидає на декілька миль.
Він торкається шиї без права
І гойдає сильніше від хвиль.
І п'янкий аромат його тіла
Зсередини тебе обійма...
І як сильно би я не хотіла,
Перед ним, я лишаюсь німа.
