Затишно, тепло, наче в обіймах,
Немов огортають ангела крила.
Спокій, безпека її рук надійних –
Рідна. Для тебе вона прилетіла.
Послана небом. Довге чекання:
Пів життя ми до зустрічі йшли.
Рідна душа. Моя людина, єдина.
Серед мільйонів ми нас знайшли.
Немов відзеркалля, дивно, а схожі.
Однакова дурість, подібні плюси,
Наче близнят бачать нас перехожі.
Різні дороги, та зійшлись полюси.
Через роки, а може й століття,
Життя – хто зна як довго ішли,
Від суму до радості і через біль,
Доки самих себе ми знайшли.
Очі в сльозах. Від щастя плачуть:
Серце в обіймах своєї людини...
І мовчки, душі самі все розкажуть.
Міцно тримай, доки ще є хвилини.