(Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 17)
Господь – моя сила! Творець – моя скеля!
Ти, Боже, твердиня моя!
Ти башта, фортеця і навіть оселя,
мій щит, а ще спів солов’я.
Тенета смертельні мені не загроза,
своїх ворогів не боюсь.
Ні спека мені не страшна, ні морози,
я підлим в обличчя сміюсь.
Мій Бог, осідлавши свого херувима,
по небу летить серед хмар.
І сила, і слава його незборима
міцніша від тисяч примар.
За праведність, Господи, інших Ти судиш,
за вірність і рук чистоту.
Даруй же прозріння усім, кого любиш,
яви нам душі широту!
Не зрадим нізащо своїй ми ідеї,
чужих нам не треба богів.
Подібно Давиду, царю Іудеї,
ми знищим усіх ворогів.
У цьому Всевишній усім запорука,
підпора і дороговказ.
Стрілу налаштує і в руку дасть лука,
на поміч Він прийде й не раз!
19.01.2018
Псалом 17.
1. Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
2. то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
3. Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
4. Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5. Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
6. Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
7. В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
8. Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
9. із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
10. Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11. Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…
12. Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
13. Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його…
14. І Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
15. Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
16. Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх…
17. Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
18. він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
19. Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
20. і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21. Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
22. бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
23. бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
24. І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
25. і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
26. Із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
27. із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
28. бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
29. бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
30. Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
31. Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32. Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
33. Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
34. Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
35. мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36. І дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
37. Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38. Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
39. я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
40. Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41. Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
42. Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
43. І я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
44. Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
45. На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
46. в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх…
47. Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
48. Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
49. що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50. Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
51. Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
ID:
772271
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 19.01.2018 21:48:41
© дата внесення змiн: 22.01.2018 11:36:33
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|
Зі святом!
