Ще не клює Тебе, мов ягоду, шпаки,
Натовп. Вода Йорданська з трепетом приймає.
Первосвященики не гріють кулаки,
Плівки зневаги з них ніхто ще не кидає .
Ще Юда думає, із чого мати зиск,
Не цілував Тебе в щоку, гріха не глибив.
В очах Петра-рибалки грає диво-блиск –
У сітях тих, що він наставив, повно риби.
Іще нагайкою не гОстили Тебе,
Не верещали: «Розіпни його! Він винен!»
Ще цвіт всміхається до Тебе зі стебел.
І сходить Дух Святий у тілі голубинім
Над Твоїм тілом. З неба чути глас Отця:
- Це Син мій любий! В нім моє благовоління!
Іван радіє - чує й бачить, до лиця
Твого летить потік осяйного проміння.
Ще попереду в Тебе муки на хресті.
А нині .. щільно Іоан у воду кута,
Щоби здійснилися пророцтва всі святі:
Воскрес по смерті, розірвав шеолу пута
Гарно! Майстерно! 
Зі святом!!!! 
