А скільки всього бачила ніч...
Поцілунки під брамою, дороге вино,
як зароджується і погасає вогник свіч,
десь на підвіконнику, дивлячись у вікно.
Вона бачила все, що заполоняє людей —
їх розум, думки, історії, душу.
Вона бачила різні обличчя іудей,
які хочуть вилізти з брехні на сушу.
Її заполонили історії й почуття,
любов, ненависть, посмішки, сльози.
Вона бачила помилки й каяття,
і зв'язала їх усіх разом у лози.
Ніч — це велика скринька таємниць,
до якої ключик не створено.
Відкрити її можна лише поглядом зіниць,
які злобою та заздрістю не спотворено.