Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Harry Nokkard: Зима, январь …. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 09.01.2018 - 23:42
Прекрасне тепле привітання закоханого чоловіка! Ціную Вас за талант, за щирість, за вміння кохати! Дякую. Приєднуюсь до Ваших привітань: хай все збудеться, про що Ви написали! Віталій Поплавський, 09.01.2018 - 23:29
Прекрасно, от сердца и с любовью.Пару дней назад тоже написал стих своей половинке.Поделюсь с вами: Пар стелется по стенке чашки кофе, Вплетаясь тихо в волосы твои По тонкой линии изящества, как профи, Легким ароматом от любви. Горчит без сахара мелодия рассвета Касанье губ, как миги торжества, И капелькою солнечного света Оттенок золота, что отдала листва. Бодрящий, как мелодия свирели, Обняв за талию прозрачное стекло Несу тебе в постель чудесным ожерельем Напиток из любви, как в юности былой. Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Просматривал комменетарии и решил показать Вам еще стих о кофе. Есть их у меня, посвященных кофе, штук 5 или 6. Если интересно, они все выложены в Клубе на моей страничке. Чарівна кава Як темна ніч чарівна чорна кава, знову збудила мої почуття, підступна пам’ять знову нагадала, кохання до нестями й забуття. Так випадково, за горнятком кави, ми познайомились в кав’ярні серед дня, так ніби один одного шукали, хоча й зайшли у ту кав’ярню навмання. Спокуслива й зваблива чорна кава, для спраглих губ й зневірених сердець, все навкруги немов зачарувала, для двох лишивши в тій кав’ярні острівець. Я потопав в її очах бездонних, враз охопили якісь дивні почуття, вона була для мене як Мадонна, вмить закохався до нестями й забуття. Наче у сні ми йшли, щось говорили, просто блукали містом навмання, в інших кав’ярнях знову каву пили, й ніч захопила нас, не вистачило дня. Чаклунська ніч, зваблива чорна кава, нас познайомила і розвела, нам незабутні відчуття подарувала, в країну мрій чарівних завела. А вранці в нас була прощальна кава, назавжди розійшлись наші шляхи, ніч, на яку з тобою ми не мали права, лишила спогади про скоєні гріхи. Як темна ніч чарівна чорна кава, знову збудила мої почуття, підступна пам’ять знову нагадала, |
|
|