Чеснот своїх і в сні не розміняю,
Сміливість бо і гідність із душі.
Як рівний, я з Богами розмовляю,
Вони ж мені вручили ті ключі.
Відійде скоро нечисть на узбіччя,
Податливість й покора ... від змії.
Ми не приймали дар із потойбіччя,
Ні,байстрюки привнесли нам чужі.
Це ви мечами зайди нас хрестили,
Кували тіло... зломлене в іржі.
Єреї честь в багні занапастили,
Втопили сім мільонів в куражі.
Чекає суд вандалів Саваота,
Терпіли довго надто там вгорі.
Ви ж без душі бо є... мертвота,
Тож підколодним місце у норі.
Тепліє день і промінь пломеніє,
Зникають вже на сході міражі.
Моя велична Скитія прозріє...
Сліпі побачать істину вночі.
Розкриють очі Ангели небесні,
Чекали довго предки... на Межі.
Гріхи свої очистимо тілесні,
На білий одяг змінимо в Коші.
Примітка: Пращури вірили, що наші предки прийшли на Землю із сузіря Коша та про те, що ми є онуки Даждьбога.
