Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: БУКВА "МАНЬКА" - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Холодов, 09.10.2017 - 19:29
Знайома історія. Вивчали ми з онуком абетку. Дійшли до літери "Я". "А оця -- кажу -- літера називається "Я". Онук подивився спочатку на літеру, а потім на мене і каже: "Зовсім не схожа на тебе".
Тетяна Горобець (MERSEDES), 09.10.2017 - 13:36
Так весело... Прочитала свому онуку сподобалося навіть дуже!!!Красива дитяча тема Людочко!!!
Шостацька Людмила відповів на коментар Ніна-Марія, 08.10.2017 - 21:00
Як все-таки добре бути дитиною.
Шостацька Людмила відповів на коментар Ol Udayko, 08.10.2017 - 20:58
Це-бувальщина.Колись ще в моїй юності мені одна бабця розповіла про свого онука.
Дмитро Кiбич, 08.10.2017 - 18:04
Гарний вiрш, Людмило. Досить цiкава, оригiнальна iсторiя. Та, у такому юному вiцi багато кумедних випадкiв вiдбуваеться.То ще схожа iсторiя була у дитячому оповiданнi росiйського письменника Леонiда Пантелеева, ну тiльки воно у прозi, у прозовiй формi. Тiльки там чоловiк вчив лiтерам маленьку дiвчинку Iриночку. Вiн на лiтеру "Я" каже: "Дивись, ось це лiтера Я", зрозумiла. А вона у вiдповiдь: "Так, зрозумiла, це лiтера "Ти". I одно повторювала: "Лiтера "Ти". А чоловiк тодi пiшов на хитрiсть i каже iй: "Нi, це я помилявся, насправдi це лiтера "Ти". А тодi ж i дiвчина запитуе: "А, так це лiтера "Я?" Ну, тепер я зрозумiла! Шостацька Людмила відповів на коментар Дмитро Кiбич, 08.10.2017 - 20:56
Дякую,Дмитре.Може вже цієї бабці немає,а чомусь пригадалось.Приємно,що Ви так обізнані в літературі.Я колись перечитала усі книги в сільській бібліотеці,але мало що вже пам'ятаю.
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Ланевич, 08.10.2017 - 20:51
Це-дуже давня історія.Чомусь згадалась.
Шостацька Людмила відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 08.10.2017 - 20:50
Колись я пам'ятала різні смішинки.Тепер би згадати. Дякую.
|
|
|