Ось і жовтень нарешті господарем став,
Затремтіло довкілля - повітря вже зимне,
Ще недавно туман, ніби шаль, обіймав,
А сьогодні від холоду плачуть жоржини…
Розмаїта палітра на кронах дерев,
Залилися рум’янцем засмучені клени,
Біля східців музею замріяний лев,
А навкруг кольорові лежать гобелени…
Кожна квітка і дерево має свій шарм,
Дивовижні відтінки осінньої гами -
Зігріває мене кашеміровий шарф,
Шарудить золотий листопад під ногами…
Полиново гірчать невеселі думки -
Мало часу лишилось до ранніх морозів,
І журливо співають змілілі струмки,
Відчувають, сувора зима вже в дорозі…
Як кажуть, це перші подихи чи прояви зими... Особливо холодно в квартирі, ще й відключили гарячу воду, включаю обігрівач, сплю одягнена, але залишки оптимізму не дають упасти у відчай...
У нас зранку вже з'являються приморозки: вийдеш у двір - а трава, ніби пудрою присипана... 
І дуже гарні, вишукані образи... Красиво! 
