Мене не люблять батьки моїх друзів,
Я для їхніх дітей поганий приклад.
Я сижу самотній десь там на смузі,
Це не єдиний в житті тут випад.
Я ж ходжу сумний, суїцидно думаю.
Лінивий, дітей поганого вчу, дурний.
Неправильно харчуюсь, не вчусь, науку не хрумаю.
Егоїст, ні про кого не думаю, гурний.
Ну чому криво дивитесь на мене, чим я вам не такий?
Я розумію ростите правильно сина чи дочку.
А я їх нічого не навчу, бо занадто простий.
Ну і ще дивний… Ставлю три точки.
За весь час я не пробив життєвих дверей
І я знаю що сонце за небокрай пірне.
Але не знаю чого друзі із всіх ідеальних людей,
Вибирають не їх… А саме – мене.
А може я не такий поганий мабуть?
Напевно думати вже пізно, мене краще забудь.
