Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Утриско: Осінній блюз. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 19.09.2017 - 15:40
А й справді, що нам до дощу,Його я в душу не впущу... Тобі - і блюз, і джаз...дві долі "У вічній ніжності любові".......... Sukhovilova, 18.09.2017 - 13:16
Запрошую тебе на танець,На блюз, із наших почуттів, В минулому я був коханець, Сьогодні - центр відчуттів! Ззійшлися в парі ми з тобою, Нема нікого, тільки - ми! Лиш тільки ти передімною, мій Янгол з білими крильми! А ніч п'янка, все місто - спить, В цій залі тільки ти і я! І незкінченний блюз звучить, Він вічний, як любов моя! А в кожному із цих дзеркал Я бачу тільки твої очі! Я від розлук мов злий шакал, Від зустрічей - я світло ночі! Танцюй - танцюй любов моя, Для тебе написав цей блюз! Він наче в темряві зоря, Неначе у коханні шлюз. Танцюй! Забудь про сум і страх. Мій блюз із почуттів зігріє, Залишить доторк на губах, Який ніколи не зітліє. Танцюй, мій ніжний Янгол ночі, Нехай вирують почуття, Нехай п'янять глибокі очі, В яких шукаю каяття. Я обійму і притулю до тіла, Відчую подих ніжних трав, Моя душа у небеса злетіла, Тебе в Землі на вечір вкрав. Мій блюз почула ти одна, Його ти серцем зрозуміла. Вечеряти пішла луна, Нас на одинці залишила. Вуста солодкі, блюз - терпкий. Крізь дзеркала нас бачить світ! Лиш звук годинників легкий, Нагадує про плинність літ. Стара платівка не змовкає, З останніх сил рятує блюз, Її пилюка не спиняє, У неї також є свій шлюз. Якби художником вродився, Я б взяв мольберт - і сотворив Твій образ, що колись явився, Коли я ще не говорив. Я сотворив красу незвичну, Із фарб уяви й почуттів, Тебе намалював би вічну, Це те, чого завжди хотів. Картина - світло неозоре, А блюз - це поклик почуттів, Це океан, це водоспад, це море, Це щастя пройдених життів!!! |
|
|