Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Nemyriv: П'ять і вісім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ norton, 05.08.2017 - 19:34
"давайте" – неприпустиме; "вона мала рацію, то була правда, вона не збрехала"; теорія змови, звісно ж, не на рівному місці виникла)
Чому ні? Медсестра просто пропонує пацієнту: "Let's measure your height"
"то була правда" - так, згоден.
"давай, давайте" – то взагалі нелітературне. такі слова увійшли в побут з російської, а там, як завжди, повна розруха. мені здається, така нецензурщина – з лексикону революційних матросів: "давай, дайош". і як буквально перекласти "let's" – дуже просто, якщо вимкнути російську мову у себе в голові
Можна на якийсь час вимкнути російську в себе в голові, але не на вулиці. Якби ці слова (let us..) промовлялися якимось рафінованим інтелігентом, тоді може й треба було б шукати інші варіанти перекладу, але тут мовить звичайна медсестра. Та й класики його не цуралися, про що свідчить Академічний словник укр. мови (http://sum.in.ua/s/davaty):
11. неперех., наказ. сп. давай, давайте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. чол., розм. Виражає заклик до спільної дії. — Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); — Давай перестоїмо під оцим грибком (Олесь Гончар, III, 1959, 11); — Давайте вертатись (Андрій Головко, I, 1957, 484);
"let" означає дуже гречне "дозволь, дозвольте", а не грубе ( брутальне, безцеремонне ) "давай, давайте". нормальним також є сказати: "дайте мені пройти", наприклад, а спонукання до дії виражається в різних ситуаціях по-різному. можна просто "заміряймо ваш зріст", можна "нум(о), заміряймо ваш зріст"; можна: "дайте заміряти ваш зріст"; а якщо взяти до уваги звичку багатьох людей коментувати всі свої дії, що для медпрацівників – практична необхідність, вона могла б сказати: "так, а тепер ми заміряємо ( замірюємо ) ваш зріст"
гончар, головко – радянські письменники, а от приклад з нечуя-левицького дещо спантеличує. на противагу йому наведу такий аргумент: цього "давай, давайте" не знайдете в жодній народній пісні. медсестра не зобов'язана говорити літературною мовою, але в англійській мові "let us" – літературна норма
Дуже цікавий коментар, дякую за увагу.
На жаль, у нас немає словника української мови рівня Merriam-Webster, який міг би допомогти в цій дискусії. Але якби такий був, то цей спосіб вживання слова "давати" мусив би там бути описаний з відповідними поясненнями, тому що він зафіксований в друкованих виданнях. Так, "let us" абсолютно правильно і літературно, але мені здається, що в американської медсестри в цій ситуації просто немає нелітературної альтернативи. А от українська медсестра не довго думаючи сказала би "давайте".
Оце "давайте" мене не відпускає. Я бачу тут проблему компромісу між чистотою мови і зручністю. В якій мірі ми можемо жертвувати чистотою заради зручності? Цей варіант вживання слова "давати" можна також вважати діалектним. З діалектами ціла купа проблем, наприклад: як діалекти взаємодіють із літературною мовою? Коли діалектний варіант стає нормою? Я маю на увазі не тільки географічні діалекти, а й професіональні. Ми спостерігаємо навалу іншомовних слів у компьютерщиків, у спорті, в політиці. Маємо Інститут Української мови, але він, здається, живе своїм власним життям.
мені це слово не без підстав здається ультимативно грубим і нечемним, хамським. порівняйте: "дайте 100 гривень" і "давайте 100 гривень". різниця очевидна, як на мене. друге може також означати: "давайте мені 100 гривень щоразу, як зажадаю".
зверніть увагу, як казав вже: в українських народних піснях такого значення слів "давай, давайте", як спонукання до дії, немає. отже, то російщина, а найпевніше монгольщина. та й в російській літературі – чи зустрічали ви таке в літературі 19 сторіччя? навряд. отже, воно увійшло до загального побуту після пролетарської революції, коли люмпени та маргінали стали диктаторами звичаїв, і мовних також
Дуже й дуже цікаво. Чи є ще приклади, коли слова з так би мовити "низького" діалекту набувають масового поширення? Чи має це місце в інших мовах? Чи є якісь веб-сайти, де обговорюються подібні питання?
|
|
|