Я квітами уздвовж дороги ляжу,
я зіркою до ніг твоїх впаду
Розіб'ю скелі ніжним водоспадом
вогненно із любов'ю обійму.
Я восени впаду барвистим листям,
весною яблунево зацвіту
Нехай із заздрістю нам дивляться в обличчя
я буду вірним, і не відпущу.
Бо надто довго був я мореплавцем
шукав у морі затонулий скарб
Моє кохання те, що зветься щастям
у штормах я виховував свій гарт.
Я підкорю усякії вершини
не страшні: ні морози, ні сніги
Любові сонцем я себе зігрію,
коли поруч зі мною будеш ти.
Розтану у твоєму поцілунку
без залишку, як цукор у воді
Чекаю я такого подарунку
в очах горять рубінові вогні.
Я вірю в те,що щиро покохаю
і серденько відчує намір твій
У світі свою долю відшукаю,
у вирі всіх навколишніх подій.
27/07/2017р
