Так хочеться усе згадати
за ароматним чаєм з м'яти.
У нашій вільній Україні
як Крим, безхатько на чужині
Чи сонце ніжне і грайливе,
чи море голубе щасливе,
чи вітер хвилями гойдає,
чи чайка в небі ще літає?
О,Криме рідний, в серці смуток
лиш спогадів приємний жмуток
за чарами красот місцевих,
де надихавсь поет Міцкевич
Свобода пахне вільним степом
з морським прибоєм,мов сонетом
як щирим бути із собою
ще й виноградною лозою.
Твоєю пишною красою
горами й моря синявою
зачарувались скіфи й греки
в Неаполі та Херсонесі.
О,Криме рідний,незабутий
в чужих кайданах нині скутий
вдихни надію у вітрила
що буде вільна Україна.
Ти повертайся,як перлина
гуашшю писана картина
нехай поки що в тихім сні
як юні спогади мої.
Вертай додому вільний птах,
що зимував в чужих краях
зірви із клітки всі замки
ми нагодуємо з руки.
О Криме рідний,брате,друг
немає мам на світі двух
Вкраїна - вільна,то земля
навіки,сину,я твоя!
Гарний вiрш, Iгоре. Дуже доречнi, актуальнi рядки. Дiйсно, будемо сподiватися, що Крим, або, як його ще називають - Таврiя вже незабаром повернеться пiд контроль Украiни.
Тiльки от у давнiм Херсонесi жили лише греки, вiн був грецькою колонiею, а скiфи жили у сусiдньому мiстi - Неаполь Скiфський. Херсонес Таврiйський знаходився ж на мiсцi нинiшнього Севастополя, а Неаполь Скiфський знаходився на мiсцi нинiшнього Сiмферополя. Може тодi вам 20 рядок трохи змiнити:
Зачарувались скiфи й греки
В давнiх Неаполi i Херсонесi.
А у передостанньому рядку ви, мабуть, хотiли написати "Вкраiна", а не "Враiна".