Завтра випаде сніг у місті
І на знак мовчання нашого
Між листівок, в книжках
Діти сховають листя,
А я заспіваю
Для тебе… Наживо.
Теплий чай, зимний протяг і довгі ночі
Закарбують в наших тілах
Те невимовне, нездійсненне.
Знов не час
А якби хотілось, щоб скорше
Рай настав. Розумієш?
Ти в темі.
Вийдуть в друк лише чемні слова,
А те що під серцем,
Впаде під пил
На полички моєї наївності.
Я мовчу і ти тихо підеш
Тільки не сердься!
У нас доста тієї гідності…
Крізь сніги, і вітри, і печалі,
Що котяться небом
Стрінеш мене у сні,
Я як завше буду сміятись.
А листів не пиши,
Мені доста тебе і без тебе.
Якщо падаєм нарізно
Нащо вдвох прокидатись?
