Я розпливлась, як повінь навесні,
Я розгубилась, як листок осінній
Я розчинилась солодом в тобі
Вина п"янкого в келиху весільнім
До пальчиків... до кінчиків самих,
У ніжність проросла тобою,
У цвіт каштанів молодих,
У вітер поля - піснею дзвінкою
Я забриніла нотою в тобі
Незнаної високої октави,-
Як крапелька торкається землі,
Як сонце, купане у спокої заграви
Я вийшла в світ, як річка з берегів
У світ , де радість бути в парі,
У світ моїх невтрачених надій,
Де рве струну осінньої гітари.