Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: Йду, мабуть, не тими я шляхами - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич, 11.06.2017 - 12:47
Не дарма ми землячки, я така ж сама. Мені, або все, хай і не відразу, або нічого. Це той життєвий шлях, який безхмарним не буває.
Nino27, 07.06.2017 - 13:47
Дійсно,Оленко - не дивно...!!!Така правдива і щира поезія і я Вас так розумію ,на жаль... Бажаю - нехай сіває душа у Ваших чудових віршах і в житті!!!Щиро і з теплом !!!
Елена Марс відповів на коментар Nino27, 07.06.2017 - 20:49
Дуже дякую вам, Ніночко! Мої найщиріші вам взаємні побажання
Ярослав К., 07.06.2017 - 09:28
Чувствуется, как наболело... Жизнь --она же из чёрно-белых полос... Ничего, вернётся и на Вашу улицу праздник. Спокойсьтвие, только спокойсьтвие... Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 07.06.2017 - 20:47
Благодарю вас, друг мой к чёрным полосам мне не привыкать спасибо вам за поддержку
меланья, 06.06.2017 - 17:57
Навіть не знаю: втішати чи захоплюватись Написано гарно, але з болем... Може це просто перевтілення? Лєночко, бажаю Вам писати таке про інших Елена Марс відповів на коментар меланья, 06.06.2017 - 20:36
Дякую моя дорога. Про себе легше, воно саме приходить, бо собою відчувається, а чужа душа - загадка для нас... І вам ( тобі, якщо можна) бажаю найкращого і найсвітлішого
Валентина Ланевич, 06.06.2017 - 17:17
Чуттєва лірика, Оленко! Самотність, справді, давить собою та несе розруху, що відзивається розпачем та пекучим болем у грудях, породжуючи жаль за усим, що так і не судилось, не збулось.
Елена Марс відповів на коментар Валентина Ланевич, 06.06.2017 - 20:34
Дякую вам, моя хороша мені не звикати я або злітаю, мало не до неба, або ж падаю до землі. Мені часом важко знайти золоту середину, та й чи є вона взагалі...
Серафима Пант, 06.06.2017 - 15:40
Є різні види самотності, але та, яка завдає такого болю, не має права на володіння людськими почуттями ...а Ви уявіть, що це не круги, а рух по спіралі - вгору, з повтореннями, але все-таки зростом "Ну же" трохи ріже слух - як на мене, краще "нумо" Елена Марс відповів на коментар Серафима Пант, 06.06.2017 - 20:31
Дякую за підтримку в моїй уяві чого тільки не було, і спіралі і все, що завгодно, і все це неслось в вірші, але ж себе не обманеш, я знаю, що це втома, і фізична, і душевна. Та нічого пройде
ТАИСИЯ, 06.06.2017 - 15:20
Когда приходит в сердце радость -Ты потеряешь счёт годам!!! Когда обида и усталость - Жизнь отвратительна, мадам! "Ничто не ново под луною... Что есть, то было,будет ввек. И прежде кровь лилась рекою, И прежде плакал человек"... Елена Марс відповів на коментар ТАИСИЯ, 06.06.2017 - 20:26
Спасибо вам за экспромт, Тая вы правы, когда радости нет, то жизнь теряет краски. Это действительно усталость. Ничего, всё пройдёт
Наташа Марос, 06.06.2017 - 11:58
знайомі роздуми... ... ... ...!!! Але яка там старість - не згадуй про неї!!! Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 06.06.2017 - 20:23
Не хочеться про неї, та що я зроблю? як там кажуть: слів з пісні не викинеш... Дякую тобі дуже, моя хороша Михайло Гончар, 06.06.2017 - 10:11
"Радість загубилася в дорозі..." Дійсно,так і є.Але життя продовжується... Елена Марс відповів на коментар Михайло Гончар, 06.06.2017 - 10:31
Звичайно, що продовжується Дякую вам, Михайле |
|
|