В твоїх обіймах, наче у раю.
В твоїх обіймах, наче знову двадцять.
І я люблю тебе, чи не люблю -
Сама собі боюсь, чомусь, зізнатись.
Мені так затишно у тебе на плечі,
Твоє кохання серцем відчуваю.
Ти мій... Нічого не кажи... мовчи,
Бо ж що надалі буде, я й сама не знаю.
У Бога кращі задуми на нас,
То ж не спіши - все буде так, як треба,
А у твоїх обіймах кожен раз
Без крил я піднімаюся до неба.
Життя шмагало нас, кидало в бур"яни...
То ж щастя нам з тобою не зашкодить,
Адже колись розійдеться туман,
Бо ж після ночі завжди сонце сходить.
Ти ж знаєш, що життя гірке на смак,
Та цукор, хоч на дні, та всеж лишається,
Й якщо історія закінчилась не так,
Насправді вона тільки починається.
23. 06. 17
