Усміхнися. Отак буде краще.
Тобі кепсько, а ти усміхнися.
Бо за прикрощі думати нащо?
Усі злигодні — просто дрібниці.
Не всміхнутися — чорна невдячність
Богові, що нас має навчати
І дарує не тільки удачі,
А й нагоди усіх вибачати.
Не всміхнутись не маєш ти права.
Бо ти мусиш усіх надихати.
Усміхнися — така тобі вправа,
На роботу ідеш чи до хати.
Пам'ятай: ті, за кого ти дбаєш, —
Жінка, діти і люди навколо,
Перехожі, хай ти їх не знаєш, —
У серцях своїх матимуть холод,
Як вони не побачать твоєї
Добросердої усмішки, брате.
Ти народ свій вважаєш сім'єю —
Тож навчайся йому слугувати.
І служіння найперш означає
З усіма поділитися тою,
Що утілення в усмішці має,
Вірою і душі теплотою.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
