|
У вірші пропущу слова,
Давайт по розсуждаїм,
Хай напряжеться голова,
Бож маїм те що маїм.
Допоможіть і ви мені,
Живуть народні депутати,
А от народ уже в .........,
Якій то видав вам мандати.
Бож злодії не ті в тюрмі,
А ті поки при владі,
Народ наш вже в такім ........,
А ви ще досі при посаді.
Ми їх обрали - ми болні,
За них тепер воюїм,
А от народ наш у .........,
Ми чи небачим чи не чуїм .
Ми їм прислужуїм , чи ні?
Скажи і тільки не бреши,
Народ наш в повному .........,
За ті копійкі за гроши.
Зробили стадо , скажеш ні,
З нас насміхаюця в Європі,
А от народ наш у ..........,
Я би сказав конкретно в ........
Нам обіцяють блага не земні,
І ми в це віримо - як діти,
Народ по вуха вже в .........,
І скільки можна нас дурити.
От візи вам , чи то мені,
Вони же туристичні,
Увесь народ наш у .......,
Це все інтриги політичні.
Це все потрібно не мені,
Закони не працюють,
Народ все тамже у .......,
А нас ніколи не почують.
Вці важки для країни дні,
Вони живуть з розмахом,
Народ все глибше у ......,
А президент стає монархом.
Вся Україна у війні,
Не можна так казати,
Народ у повному .......,
А їм побільше ще урвати.
Я тугодум скажіть мені,
Не можу я поняти,
Увесь народ наш у .......,
Нема із кого щей спитати.
Народ великій , чи вже ні,
Неможу слів я підібрати,
Ми всі в такому вже .......,
Пора хоч якось понімати.
ID:
734595
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 22.05.2017 20:43:28
© дата внесення змiн: 22.05.2017 20:43:28
автор: Рибанчук Микола
Вкажіть причину вашої скарги
|
