Что ты, успокойся, это ветер
Жмется тайно к твоему окну,
Теребит желтеющие ветви,
Прячется пустынником в саду.
Голос мой - тебе далек, не внятен.
Боль моя? Тебе больней вдвойне.
Нам с тобой язык ее понятен,
Как и то, что истина в вине.
Что ты, успокойся, это ветер.
Сны твои глубоки и ясны.
Знаю, за прирученных в ответе.
Виноватей нет моей вины.
Переклад на українську автора:Вітер
Що ти, заспокойся, - це лиш вітер
Горнеться світанням до вікна,
Обійма в саду пожовкле віття,
Маревом сполоханим зника.
Голос мій – тобі далекий гомін,
Відчай мій – в тобі кривавий слід.
І кружляє віхолою в домі
Безнадія стільки сотень літ!
Що ти, заспокойся, - це лиш вітер,
Давня сповідь вічних покаянь,
Та нема пекельніших на світі
Дивних слів приречених зізнань.
...нема... таки нема... 
