Зібралася родина чималенька –
Онуки, правнуки, дочки, сини, зяті,
А між невістками сидить, як молоденька,
Мати – бабуся в весільному вбрані.
Під праву руку посадили діда.
Усе, як личить справжнім молодим.
Є коровай, закуски повно й хліба
І під ногами встелений килим.
А замість старости і старостіни –
Одноголосно вибрали сватів…
Звучали тости й промови чули й стіни
І до півночі линув дзвінкий спів.
Хороших слів у всіх не бракувало,
Бо чи маленький шлях ми вдвох пройшли.
І на віку усякого бувало,
Та пережити ми в парі змогли.
Бо де любов в сім'ї є й вірна дружба,
Де серцем і душею з одне,
Там все життя у згоді буде служба
Й таке кохання ніщо не зітре.
Розходитись ще довго не хотіли.
Старші в другій кімнаті розсілись.
І в споминах життя все пролетіло,
А молоді за танці всі взялись.
Хтось таки взяв і записав нотатку,
Та ще й і фоток кучу наробив,
Щоби колись веселу, милу згадку
В свойому серці знову відтворив.
2003 р.
