Опісля Великодня в Україні
настають поминальні дні ...
У дні ці завжди поминаймо
усіх, кого лише згадаймо, –
це рідних, родичів, знайомих
і навіть ще багато невідомих.
Людину можна поминати,
якщо у змозі – пригадати.
Та пам’ять часто щось стирає,
на файли інші заміняє.
Але є відео, є фото.
Вони карбують пам’ять: то-то.
На них ми дивимося мовчки,
які в них лиця і сорочки.
А, може, – нас-то розглядають,
і думають: чи їх вгадають?
І що про них тоді розкажуть
та ще й світлиною покажуть.
Відчутно все те без мороки,
бо є ж тут міжлюдські потоки:
невидимі ті коливання,
що спонукають поминання ...
25 квітня 2017 року, 02.44. м.Київ
