Я за тобою, наче за стіною –
твоя дружина, ти – мій отаман.
Ми написали, любий мій герою,
любові й щастя сповнений роман.
Тобі, коханий, народила сина.
На старість буде він у поміч нам,
а час настане, і його дружині,
як рідній доні, все своє віддам.
Приспів:
Завжди ми разом, в цьому наша сила.
Навіки доля поєднала нас.
Вона дала нам дух і дужі крила,
вогонь серцям, що за життя не згас.
Усе, що мають душі, віддаємо
ми добрим людям і рясним садам,
і працею своєю доведемо,
що все під силу вільним козакам.
Родина наша приросла корінням
міцним, живим до рідної землі.
Ми вдячні Богу за благословіння,
за хліб духмяний, теплий на столі.
Не покладали певні сподівання
лише на зорі ясні в зорепад,
ми досягли мети свого бажання,
і насадили щедрий зеленсад.
Приспів:
Завжди ми разом, в цьому наша сила.
Навіки доля поєднала нас.
Вона дала нам дух і дужі крила,
вогонь серцям, що за життя не згас.
Усе, що мають душі, віддаємо
ми добрим людям і рясним садам,
і працею своєю доведемо,
що все під силу вільним козакам.
Ми працею своєю доведемо,
що все під силу вільним козакам!
У нас перлове весілля. 30 років подружнього життя – ці разом прожиті роки – як нитка з 30 прекрасних перлин.
