Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: А сни такі різні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар, 20.03.2017 - 23:15
Я не мама,я тато і,навіть дід,а почуття такі ж,а то й гостріші...Гарна поезія.
Елена Марс відповів на коментар Олекса Удайко, 20.03.2017 - 21:44
Рада бачити пана Олексу рада, що торкнула дякую
Ната-лі, 20.03.2017 - 15:56
Дуже гарно! Тільки турботливе і щире материнське серце здатне так любити, переживати і охороняти...
Елена Марс відповів на коментар Ната-лі, 20.03.2017 - 16:04
Дуже дякую вам за гарний відгук всі мами люблять своїх дітей. просто деякі, такі, як я, вміють перенести свою любов в рими, хай і в такі прості, як мої, а хтось ні, але від цього материнська любов не меншає... Всього найкращого вам, успіхів у всьому
Ната-лі відповів на коментар Елена Марс, 20.03.2017 - 17:00
І Вам нехай щастить, натхнення не покидає і діти будуть здоровими!!!
Елена Марс відповів на коментар ТАИСИЯ, 20.03.2017 - 16:00
Спасибо, Таисия. У меня все чувства сентиментальны, я вообще сентиментальна почти во всём и стихи мои сентиментальны, ибо сентиментальная душа не может писать что-то выше обычной сентиментальности
Анатолій Волинський, 20.03.2017 - 15:46
Наши внуки по полной программе им отомстят,за наши муки.Стих
Елена Марс відповів на коментар Анатолій Волинський, 20.03.2017 - 15:55
Улыбнулась вашей рецензии, друг мой Есть правда в ваших словахПомню, когда моя дочь была в переходном возрасте, я как-то сгоряча сказала ей, что желаю ей, чтобы её дети были такими же вредными, как она, чтобы прочувствовала то, что чувствую я. Знаете, что она мне ответила? Она спросила меня (передаю слово в слово) "так ты мне счастья желаешь? ".неожиданно было такое от неё услышать, зато я поняла, что она прекрасно осознаёт что делает, осознаёт, сколько нервов мне портит. Анатолій Волинський відповів на коментар Елена Марс, 20.03.2017 - 16:20
Новое поколение выбирает "пепси" Они другие,лучше нас и умнее.Эволюция -естественный процесс. Дети всегда нас слышат,но не всегда слушаются
Елена Марс відповів на коментар Анатолій Волинський, 20.03.2017 - 16:27
Мы с вами мыслим одинаково! Я всегда говорю, что дети умнее нас и продвинутей. Мои меня точно умнее Анатолій Волинський відповів на коментар Елена Марс, 20.03.2017 - 16:39
Мне нравится,что у Вас хватает ума это понять,и не делать ошибки многих.Значить у детей будет счастливое будущее.
Елена Марс відповів на коментар Анатолій Волинський, 20.03.2017 - 17:12
Просто никогда не выделываюсь перед ними. Типа, если я мама, то значит умнее и т. д. Я им подруга, поэтому мне легко общаться с ними и поэтому я вижу их не только как мама, а как просто человек, как бы со стороныВот и вижу всё, чем дышат, чем живут, какие мысли у них. Они же делятся со мной всеми проблемами, поэтому мне и легко видеть их, какие они на самом деле и кто из них на что способен. Они и правда умнее меня, но совета порой спрашивают, если надо. Приятно, что доверяют моему мнению. Если бы у нас небыло таких дружеских отношений, они бы ничего не рассказывали мне и я бы совсем не знала своих детей. Кстати, ошибка многих родителей - диктовать детям как им жить, постоянно напоминая о том, что раз они родители, значит умные и значит всегда правы. Анатолій Волинський відповів на коментар Елена Марс, 20.03.2017 - 17:36
Счастье и здоровья,любящей маме и её умным деткам
Елена Марс відповів на коментар Анатолій Волинський, 20.03.2017 - 18:15
Благодарю вас, дружищевзаимно, всех благ
Наташа Марос, 20.03.2017 - 08:36
Ой, Лєночко, яке ж близьке це... Мої діти теж далеко... Я таак люблю їх, таак хвилююся, таак чекаю і тааааак мовчу... Дякую за чудову твою лірику... з самого серця... Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 20.03.2017 - 15:46
Ми з тобою розуміємо одна одну, та й яка мама не зрозуміє... Діти, їхнє Щастя - це саме головне для нас, матерів. Я тобі бажаю якнайчастіших побачень з дітьми і щоб не забували дорогу додому, до матері...
Наташа Марос відповів на коментар Елена Марс, 20.03.2017 - 16:00
І я тобі бажаю... , але життя вносить свої корективи... Найбільше від цієї розлуки з нашими дітьми потерпає мій чоловік... йому ж я не мовчу... я постійно нагадую про те, як мені хочеться частіше їх бачити, чути, притулитися... Така, мабуть, материнська доля... це важко... Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 20.03.2017 - 16:07
Так, це важко... Добре розумію тебе, повір. Але тут вже дійсно нічого не вдіяти, бо в кожного своя дорога... Я теж, багато років тому, поїхала від мами і знаю як вона сумує без мене... Тримайся, моя дорога Ніна Незламна, 20.03.2017 - 06:57
Чудовий вірш! Відчувається тепла материнська душа,ніжність і материнська любов.Успіхів Вам і натхнення!!! |
|
|