Навесні сумненько у Природи:
садки голі, сірі огороди;
королева поля вже без гриму,
кукурудза простояла зиму;
і не чути птахів – не співають,
бджілки-трудівниці не літають;
не гудуть джмелі – вони ще в сплячці;
повно криги на ставку та річці;
дерев’яний ліс і чорне поле, –
словом, непривітне все – навколо.
Все це наяву я сам побачив,
побувавши на садибі-дачі.
Як в обіді сонце пригріває,
бджілка з своїх келій вилітає.
Перша одцвіта уже ліщина,
дивна й снігова ця деревина.
Мати-мачуха за нею поспішає,
на яку бджола уже встигає.
Потім верболіз зазеленіє,
на низинах третім він дозріє.
Хоч і без нектару ці рослини, –
перший порятунок – для бджолини.
Та Весна-панянка походжає –
день у день Природа оживає ...!...
12 березня 2017 р.
с. Хмелів на Роменщині Сумської області
