Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Рідне гніздо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Елена Марс, 18.02.2017 - 21:04
Оселя людська зостається жива... Думаю, що зостається, допоки..... Душевні рядки, вірно все. Доброго вам вечора. Олекса Удайко, 18.02.2017 - 17:52
Щемно,Ганнусю! Щоразу, коли буваю біля рідної хати приходять на ум Ваші слова!
Шостацька Людмила, 18.02.2017 - 15:36
Оселя людська теж допоки жива,Допоки лунають в ній кроки, Допоки людина їй дух зігріва, Й звучать голоси допоки. Дуже душевно і вірно. Тетяна Горобець (MERSEDES), 18.02.2017 - 14:53
Так душевно і щемно Ганнусю!! Рідне гніздо завжди залишається рідним... Дуже сподобалося!!!
Ninel`, 18.02.2017 - 13:45
Торкає і щемить душу ця тема.Боляче, що в житті є такі моменти,що рідні нам місця з часом стають віддаленими,нажаль...Сумно,а твір ПРЕКРАСНИЙ!!!
Променистий менестрель, 18.02.2017 - 13:25
О, це рідне гніздо - не дає спокою ні вдень, ні вночі.Щемно, Ганю. Ніна Незламна, 18.02.2017 - 11:39
Так тепло!Оселя людська теж допоки жива, Допоки лунають в ній кроки, Допоки людина їй дух зігріва, Й звучать голоси допоки. |
|
|