Працюють виважено й зорко,
По етажах смотрящі орки.
І гне, і гне рудий Хаєм…
Раби. Не будьте ж холуєм.
Вони… уже заговорили…
Що і Україну створили.
Нема, немає в них межі…
Вже, як удома ці чужі.
Для них ми є раби… подоба,
Тому життя в нас, як в холопа.
Для них ми бидло бо німі,
За те і досі у ярмі.
І скільки ж можна ще мовчати,
Потрібно криком вже кричати.
Пл’юють в нас, нищать, убивають,
Нацистом хали обзивають.
Напишеш щось то цілим скопом,
Озвуть тебе ще й юдофобом.
Приліплять всю чужу вину…
Й закриють знов твою "Стіну".
Прокиньтеся прошу, я вас благаю,
Я в цьому світі знемагаю.
Для цього стану й на коліна…
Вмирає рідна Україна.
В підміні богом сат.на,
Космічна править сарана.
Та я не раб… їй не нагнусь,
Перед народом , я схилюсь.
Полуди зійде машкара,
Мій Бог від Світла і Добра!
Гарно! Патріотично! Гадаю не впаде Україна,вистоїть.
