Чорна птахо, чом б'єш до вікна?
Знов матусям несеш похоронки?
Знов танцює зі смертю війна,
Знову "Гради" орають ворОнки.
Все змішалось- і кров, і зима,
І сніги, і могили, і квіти...
Чорна птахо лети із вікна,
Досить в горі матусям сивіти.
Пробивається сонце в імлі,
Буревії й сніги замітають,
А у небі летять журавлі,
Сумно"Кру!"- побратимам співають.
Їх стежки розділила війна,
Розділила- на... до і на...після,
Чорна птаха знов б'є до вікна:
Так трагічно обірвана пісня.
В кожному слові біль і щем, Лесю. Після побаченого позавчора на Майдані, вчора теж виклала вірша. Не можу таке витримувати... Матимете бажання, прочитайте.
