У відзеркаллі темної води
Торкаюся до місяця руками.
Мій срібний шлях, веди мене туди,
Де лиш ковток повітря – поміж нами,
Де розцвітає доленосна мить
В твоїх очах, примружених від хіті,
Без поцілунків – серденько щемить,
Обійми так довірливо розкриті…
Тримають там дві тіні від тополь
Гарячу кулю, що повік не згасне,
Як дві руки в переплетінні доль.
Не думай, що зустрілись ми невчасно,
Бо я для тебе - ніжність берегла,
Твоїм ім’ям весь світ заворожила.
Нехай сьогодні все згорить дотла!
Цілуй, цілуй! Чекати вже несила!
і хто скаже краще жінки про сокровенне жіноче?! образніше, красивіше, яскравіше?!
"... цілуй її, цілуй її, знов молодість не буде!" - так колись співало серце і Олеся, нині вам в унісон!
ах, моє серце знову б"ється частіше!... вже 2 дні таке синє небо, таке яскраве сонце, калюжі такі блискучі, співають синички... пахне мені весною... дарую частинку цих відчуттів - тобі