Куди все зникло, я лишився сам
Немає болю, немає більше драм
Життя прекрасне, можливо так і є
Та я не хочу щоб воно було твоє
Я своє серце поклав тобі в долоні
І бачив лише діаманти у короні
Свої бажання ножем давив в душі
Це ейфорія, град й любовні суміші
Якби старалась ти мене відчути
Мої старання в розпачі почути
Ми б поступово спробували знову
Переписати історію на нову
Це був би твір поезія чи проза
Для мене ти завжди була як доза
Тепер же в венах лиш клекоче ртуть
А вірші лиш для полум’я візьмуть
Тепер в них біль, печаль, турботи
Й ти не стоїш за крок навпроти
Навколо дим й веселі друзі
Та я лишився в чорній смузі
́