Яка то дивна насолода –
у посмішці жіноча врода,
коли ти поруч –
очі в очі –
ідеш у дивний світ жіночий,
і відчуваєш доторк плоті,
і губ вологість на губах.
З долоні вже злітає птах
у простір до душі,
щоб потім
здійнятись сонцем над горою,
здійняти промінь в небеса.
А навкруги – така краса! –
у посмішці жіночій – грою…
В долонях Світ! –
в її –
жіночих.
Впади в долоні
і не диш.
Минають в леті
дні і ночі,
а ти летиш…
а ти летиш.
