Сину мій дорогий, ти для мене живий
Я не вірю тебе, що немає
Я родила, ростила, чекала завжди.
Вбили знаю, тебе не хватає.
Де- б не був з нетерпінням чекала
Може десь я колись посварила
Вибачай ти мене я любила тебе,
Смерть забрала, я сину безсила.
Ти звонив мені часто і казав не сумуй
Їду з Києва завтра вже буду
Ти у мене найкраща, і я люблю тебе
Сину мій я тебе не забуду.
І казав мені «Мамко будуть кращі часи,
Заживуть ще колись наші люди»
А провладні структури, нечистотою звав
Того й вбили тебе ці паскуди.
Я казала тобі обережний щоб був
Правду владі не можна казати
Ти чудово машину водив
А військовим старавсь помогати
Ти старався робити людям добро,
Так виховували ми тебе вчили,
Написав президенту листа
Гарну пісню зіклав про руїни.
Полюбили її люди усі
Про корупцію, владу і зраду
І забрали від мене тебе
Не послухав синочку пораду.
Богу вдячна, що жив серед нас ти такий
Я такого козака родила,
А надія була поховаєш ти нас
А ховали тебе, ми дитину.
Вам це так не пройде
Бог наш бачить усе
Ви відняли у мене дитину
Я любила Андрійку тебе
І сумуймо без тебе мій сину.
Будьте проклятті тії кати,
Ну чому ви таке натворили
Він у мене найкращий , синок
За дурницю, навіщо убили.
