|
СИЗИЙ ГОЛУБ
Сизий голуб прилетів , на вікно до мене сів.Він шукає ту голубку ,свою горличку і любку.На всі сторони зирить і у-у-ху ,щось кричить.Може просить допомоги,може це пересторога?Ачи просить сизий їсти?Стриб та стриб і хоче сісти На балконів килимок.Може втік він від пташок? -Ти живи у мене,любий! В хаті тепло біля груби,Що там ще тобі казати? Будем зиму зустрічати.Я зерняток заготую.Тебе щиро нагодую.Бо ти мерзнеш під час зливи на гілках отої сливи,що в садочку біля хати посадила моя мати.Голуб слухав тую мову,за-у-у-хав чомусь знову,Потім ближче підлетів ,на вікно до мене сів.Потім сів на килимок.Мабуть втік він від пташок. Жив у мене до весни .Сторожив родини сни.На вікно весною сів і до друзів полетів.Хто повірив в цюю казку,бубликів дарую в’язку.
***
БУДЬ СЛУХНЯНИМ ЯК ПИЛИП
За дев'ятими горами,за десятими морями . Там ,де сонце як та діжа.Там,де ліс і звірі хижі.Де балакають листочки,зеленіють огірочки.Де малини дуже густо,Є для зайчиків капуста,Народилися білчата,Дозволь казку розпочати.Мама білка в літню пору Заготовок робить гору.І грибів насушить й шишок,І для діточок горішок.Тато дім оберігає,щось майструє,утепляє.А малесенькі білчата,діточки і онучата,Лиш по гілках стриб та стриб.Раптом,дивляться,-Пилип,хлопчик,що живе в селі.Підійшов до їх будинку,І поліз на деревинку.Мама білка –до дітей :"-Ой-йо-йой! Ей-гей-ейей! Швидше діточки до хати!Досить по гілках стрибати!Бо не знаєм що чекати Від дитя цього Пилипа.Треба все-усе ховати" ,Мати білка уже хлипа.Діточок своїх хова. А сама ж-то,йой-овва!Хвістик видно із дупла!А в Пилипа,глянь, стріла, не велика,не мала!Не чекали ми багато,підійшов Пилипів тато:" Синку,злізь швиденько звідти!Ти не бачиш,в білки діти заховалися в дуплі?!Грайся там,в селі,в селі!А у лісі- хижі звірі!Краще візьми в руки гирі!Не ламай гілок і гнізд!Бо віддячить нам природа.І харчуйся із города!Не чіпай білчиних шишок і грибів ,і тих горішок!Гріх природу ображати!Ти повинен цеє знати!" .І хлопчисько той Пилип,почесав там щось за вухом, Потім зістрибнув й щодуху ,Полетів в своє село.Що ж там далі,що ж було??А білчата раді цьому Щастю випадку такому.Вмить стрибати по гілках!Веселитися,ах-ах!Ну, а той Пилипів тато,що сам знає так багато, Сина свого научає і до лісу не пускає.Бо у лісі хижий звір.Може на дітей напасти.Укусити і украсти."Грайся,сину,біля хати.Де є тато,є і мати.Де є кому захистити І всьому тебе навчити".Це історія чи казка.Не кінець це,а розв'язка.Це малесенький сюжет Із Пилипом тет –а- тет.Будь слухняним,як Пилип!Щоби тато не охрип!Кликати тебе і звати.І не мусь його кричати !Будь слухняненьким у мами.Не нервуй її ніграма.А з історії урок і учися із казок!
***
ІШОВ ЛІСОМ МИКОЛАЙ
Скоро казка кажеться,вузлик хай розвяжеться!За лісами,за морями,за широкими полями,На галявині в лісочку,На зеленому горбочку.Стоїть гарная хатина .Хлопець там живе й дівчина.Влітку поле обробляють,сіють,садять,поливають.Взимку сторожують ліс.Мають те,що Бог приніс.Як приходить рік Новий,їдуть в ліс вдвох по ялинку.Люблять також рік старий!Взимку там така картинка!Сніг летить неначе пух,що захоплюється дух.Скоро казка кажеться.Вузлик хай розв'яжеться .Ішов лісом Миколай.Говорю,мене не лай! І зайшов у ту хатину.Хлопець спав там і дівчина.Подарунків цілий міх їм приніс і навіть сміх.Скатертину-самобранку,килимочок-літачок,чобіточки-швидкоходи.І чарівний гамачок,палицю іще казкову.І обновки гарні,нові.Неведимку капелюх і комп’ютер для тих сплюх.Пішов далі Миколай,говорю,мене не лай!Скоро казка кажеться.Вузлик хай розв'яжеться.Як проснулись рано вранці, хлопець той і з ним дівчина Та й стрибать в веселім танці!Чудес повная хатина!Миколайчик цілий міх їм приніс і навіть сміх. Скатертину-самобранку,килимочок-літачок,чобіточки -швидкоходи.І чарівний гамачок,палицю іще казкову.І обновки гарні,нові.Неведимку капелюх і комп’ютер для тих сплюх.Стали ще дружніше жити ,діточок своїх учити.І чекати Миколая!То вже казочка друга---я!
***
ЖИВ НА СВІТІ ДОБРИЙ ДЖИН
Жив на світі добрий Джин.Він був зовсім не один.Разом з ним жила Джиниха.Джененяток троє,тихо.Бо розбудим джиненяток ,тих малесеньких маляток.Джин у глечику сидів і на білий світ глядів. Людям він допомагав .А кому і сам не знав.І слабкому,і малому,і хромому,і кривому.Він літав по всій планеті.Знають Джина навіть йєтті.Де машину підштовхне.Щось чедеснеє утне.Кошеня із даху зніме.Жив в селі хлопчина Ромка.Там щодня якась поломка.Поламає все,що баче.Потім сам сидить і плаче.В Ромки друзів не було,бо він сам як НЛО.Біля Ромки жила Ніла.Так красиво гомоніла.І була завжди чистенька, рум’яненька ,слухняненька.Ось одного разу Ніла,щось цікаве гомоніла й вийшла в двір і тут одразу під кущем знайшла, що- ? ВАЗУ.Обдивилася,завмерла і чомусь її потерла…З вази дим як повалив !Кольоровий,різнобарвний.Вилетів із вази Джин.Величезний,добрий,гарний.Зверху вниз він подивився, посміхнувсь,не забарився .Руки він докучі склав, далі Нілі він сказав : «Що накажеш моя пані?Ваші слуги ми старанні.Лиш одне бажання Ніли ми готові,що хотіли??» «Що ж просити?,-дума Ніла. Чи будинок,чи машину?Чи літак,чи одежину?Шубу,яхту чи смартфон?Чи новенький телефон??Призадумалася Ніла,потім враз загомоніла. «Біля мене живе Ромка,там щодня якась поломка.Він ламає все,що баче.Потім сам сидить і плаче.В Ромки друзів не було,бо він сам як НЛО.Ти зроби мій Джин рідненький,величезний і гарненький.Щоби мудрим став цей Ромка.Щоб закінчилась поломка.Не ламав щоб те,що баче.І хай більше він не плаче.Друзів море щоб було.Щоб не був він НЛО.-Буде пані,-мовив Джин.Буде Ромка не один.І в ту ж мить усе змінилось,завертілось,закрутилось. Правда це,ачи це казка та приблизилась розв'язка.Вчись добро робити людям.Повертатись воно буде.І сторицею воздасться кожне добреє причастя.
***
НЕСЛУХНЯНЕ СОВЕНЯТКО
За широкими полями,за густющими лісами, там,де соняхи як сонце заглядають у віконце,Де калина біля тину.Де джерельная водиця.Де з журавликом криниця.Водоспад де б'є фонтаном .Там,де яхта з капітаном.Де веселка коромислом над хатиною повисла.Де метелики і бджоли.Там,де в лісі стоїть школа,народилось совенятко.У сови і сова татка.Мудра мама всіх збирає,звірів в школі научає бути пильними завжди,стерегтися від біди.Тато йде на полювання,на сімейнеє завдання.Щоб було чим харчуватись,виростати,укріплятись.Совенятко вранці встало.Сонце в хатку заглядало.За промінчиком злетіло і тихенько полетіло.А куди й саме не знає.Мама пташечку гукає.Та не чує совенятко.Ані мами,ані татка.Прилетіло,примостилось і на кущику усілось . Раптом йде назустріч вовк. Він ягня колись затовк.А сьогодні він голодний і зубастий ,і холодний.Що завгодно він би з'їв.Раптом чує щось,присів.Бачить- гарне совенятко .У кущах сидить,малятко.Вовк стрибнув три кроки прямо… й совенятко теє згамав.Мораль казочки така ,поки ти іще маленький.То без дозволу матусі І рідненького татка Нікуди сам не ходи,щоб не трапилось біди.Грайся близько біля хати,щоби бачив тато й мати.Люди ходять чужі скрізь.В незнайомий двір не лізь!!Щоб не трапилось біди,будь слухняненьким завжди!.А з історії урок і учися із казок!
***
ЙДЕ ПО ВУЛИЦІ ДІДУСЬ
ЙДЕ ПО ВУЛИЦІ ДІДУСЬ ,згорбивсь,хека і зігнувсь.Перехід із світлофором.Старий каже : « Я боюсь!» .Що робити дідусеві? І звернувся він до Єви : « Люба дівчинко,скажи,перейти допоможи!Я боюся,що не встигну.Зебру цю не перестрибну!» .Єві іще років мало,але дівчинка сказала : «Так,я вам допоможу!Що робити розкажу.Ви дивіться на ліхтарик,яке світло зараз ярить.Назавжди запам’ятайте!І зі мною промовляйте:
(рос.) Красный свет- хода нет! Жёлтый свет- внимание!На зелёный проходи ,дружная компания!На зелёный проходи,дружная компания!
(укр..) Як червоне горить світло- стій ,негайно зупинись! Жовтий колір –приготуйся і чекати не лінуйся! а зелений – переходь й не затримуй весь народ!
Потім дідуся під руку Єва міцненько взяла, на зелене світло швидко на той бік перевела.Дідусь дякував маленькій .Єві,дівчинці гарненькій.Як поводить себе скрізь,-від батьків своїх навчись!А з історії урок і учися із казок!
***
Є У МЕНЕ ВДОМА ГЛОБУС
Є у мене вдома глобус.Я як сяду на автобус та й поїду по містах,по рівнинах і лісах.Глобус свій щодня вивчаю.Де що є,я уже знаю.Київ де і де Полтава,Миколаїв величавий.А ось Харків,Рівне, Суми.Де ж поїхать-думу думай!Гарних місць у нас багато! Подорож- це справжнє свято! Чи поїду я у Львів, у Хмельницький чи Франківськ?У Житомир чи Тернопіль?Луцьк,Черкаси,Севастополь?Вінницю чи Чернівці,Чи в Дніпро,а може в ці??Як живуть ужгородчани,луганчани,донеччани? І Херсон мене чекає й Запоріжжя,точно знаю.Буду їхать по країні, по прекрасній Україні! Їду я в Кіровоград ,ачи на Одещщину.Незрівняне кожне місто!Відпочити де ще нам?? Ми запрошуєм усіх за красою,чудесами!Приїздіть на Україну! В подорож поїдем з вами!.
***
ДІД МОРОЗ НА НАШІМ СВЯТІ
Сніжним днем і через ліс Дід Мороз сюрпризи ніс.У садочок для Марини,Єви,Лілі,Катерини ,для Данила,для Івана,Костика і для Степана.У садочку,мабуть,свято? Гірлянд,іграшок багато.Вірші вивчили хлоп’ята,танці вивчили дівчата.Вихователька на свято вірішила готувати веселесенький концерт й ігри різні на десерт.Перша виступає Єва у костюмі королеви..Наша Єва гарно стала й віршик голосно казала:
- Новий Рік іде до нас!Я вітаю усіх вас!Зичу вам здоров'я,щастя!І запрошую на вальс!
Всі дівчаточка-сніжинки,мов легесенькі пушинки,закружляли круг ялинки.Далі мовила Маринка у костюмі мандаринки:
- Білий-білий-білий сніг!Випав з неба на поріг!Раді снігу і зайчата,і білчата,і малята!Нумо пісню всі співаймо!Дружно всі розпочинаймо!
Пісня
Снігу-снігу-сніженьку!Постели доріженьку!Від хати до хати!Новий рік стрічати! Від хати до хати!Новий рік стрічати!
Далі мовить Катеринка у костюмі,так,сніжинки:
- Нам ялинку Дід Мороз з лісу вирубав,приніс.Нарядили ми ялинку цукерками,кульками,гірляндами,бурульками.Нумо станем дружно в коло!Дитсадочок,також школа.Хоровод танцюймо,діти!Годі на стільцях сидіти!
Хоровод
Тра-та-та!Тра-та-та!В нас ялинка не проста!сяють вогники красиві!Ой,яка ж-то красота!
Сніг іде!Сніг іде!Дід Мороз й снігурка де?Он везуть нам подарунки, і коробки ,і пакунки!
Далі мовить наш Іван,а за ним Данил,Степан у костюмах лісових,в масках різних і смішних:
- Щойно ми всі із морозу, і зустріли там Мороза!Відчиняйте йому двері!Сторож наша тьотя Мері!
Двері тьотя відчинила,дідуся до нас впустила.
- Йшов я довго через ліс, подарунки усім ніс У садочок для Марини,Єви,Лілі,Катерини ,для Данила,для Івана,Костика і для Степана.У садочку,мабуть,свято? Гірлянд,іграшок багато. Вірші вивчили хлоп’ята?,танці вивчили дівчата?Внучку я узяв з собою,щоб погралася з юрбою.Розгадайте всі загадки,милі хлопчики й дівчатка!
Загадки
1.Що летить неначе пух і захоплюється дух?Що рипить в нас під ногами,потім розстає краплями? (сніг)
2.Мчусь на чому я з гори?Швидко-швидко,говори!За мотузку я тримаюсь і на них з гори спускаюсь?(сани)
3.Хто через гай і через ліс,подарунки дітям ніс?Борода і довгі вуса і його я не боюся.( Дід Мороз)
4.Вішають на неї кульки,і цукерки,і бурульки.Всіх запрошують у коло,водять хоровод навколо? ( ялинка)
5.Хто бажає усім щастя краще-краще,ніж торік,Забува старі напасті.Ну,звичайно…(Новий рік)
Далі мовив гучно Костик у костюмі формер Ростик:
- Діставай,Мороз,пакунки!Роздавай нам подарунки для садочку: для Марини,Єви,Лілі,Катерини ,для Данила,для Івана,Костика і для Степана.У садочку ж у нас свято!Не один,не два,не три! І готові ми до гри!
Далі діти дружно грали,танцювали і співали.Проводжали рік старий!Зустрічали рік новий.Дід Мороз дістав пакунки.Роздав дітям подарунки.Побажав всім мирно жити й тим,що мають,дорожити.Сів із внучкой в самохід і поїхав через лід.І у школи,і в садки, і у різнії кутки.Всім повіз він подарунки і сюрпризи у пакунках.З усіма дітьми погрався і в Лапландію подався.На літак свій вони сіли і на північ полетіли.
Правда це,ачи це казка та приблизилась розв'язка.Новий рік стрічати треба.В українців є потреба.Пісні й віршики вивчай.І костюми ший ,і маски.Будуть подарунки,знай!Новий рік- це справжня казка!!
***
КРУГООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ
В школі весело навчатись!Я біжу туди дізнатись Про цікаве й загадкове,наукове і щось нове!Ой,цікаве в нас навчання ! І труди ,і малювання!Буду знати все на світі.Навіть,де беруться діти.Та про це у старших класах ,вчителька сказала.Анатомія предмет,так його назвала.А сьогодні на уроці Увесь клас дізнається.Як під сонячним промінням крапелька міняється.Що такеє «Кругообіг» ?- Рух чогось прямо по колу.Нас води цікавить біг. Запитаю я у школі.Наша вчителька сказала,інформації не мало.І на дошці малювала.І ми всі запам’ятали.Коли сонце сильно гріє,Водний простір весь міліє.Сонце-справжній володар! Випаровується пар.Із морів,озер,струмочків, із землі ,джерел,листочків.Піднімається він вгору В жарку спеку,в літню пору.Там збирається у хмари.Потім б'ється в тари-бари.Сірі хмари як насунуть,вітри-хлопці сильно дунуть .І із неба дощ полився.Пар у дощ перетворився.Потім скрізь він просочився.У моря,ставки,струмочки,в землю,океан,листочки.Крапля рухається в колі.Я дізнавсь про цеє в школі. Поки сонце у зеніті,на високій на орбіті.Землю спекой застилає,Краплю бігти заставляє.Кругообігом це зветься.І чого воді не йметься?Випаровування теж-Цей процес не має меж! В школі весело навчатись!Я біжу туди дізнатись Про цікаве й загадкове,наукове і щось нове!
***
Вересень,2016
***
ВЕДМІДЬ І МАША- ОСЬ КАЗКА НАША
( казка про Машу, яка дуже хотіла навчатися в школі)
ДІЙОВІ ОСОБИ: автор,Маша маленька,Маша доросла,
Ведмідь,вчитель
АВТОР:
Маша - дівчинка кмітлива,їй чотири рочки.
Маша вчитись захотіла,ведмедю торочить:
МАША:
«Веди мене в шосту школу!Там всі світлі класи!
Там комп’ютерів багато,вчителі там- Аси!!
І директор там хороший, строгий,справедливий!
Веди мене в шосту школу, як поспінуть сливи!!
Ти ж казав,що я «Чомучка»,усе хочу знати!
Веди мерщій і не мучай!Ти ж мені як мати!
АВТОР:
А Ведмедик подивився і лоба почухав,
Заричав,потім підвівся і….тікать щодуху!
Маша- тільки й що маленька,Мишка наздогнала,
Вилізла йому на спину,в вухо закричала:
МАША:
«Веди мене в шосту школу,там смачні обіди!
В школі грають і співають,балуватись ніде!!
Та й тобі навчатись треба,ти уже великий!
Веди мене в шосту школу,вдягай черевики!»
Веди мене! Веди мене! І це все не жарти!
Веди мене!Веди мене! Я сяду за парту!!!
АВТОР:
Взяв Ведмедик нашу Машу за маленьку руку,
Та й повів у шосту школу за знанням,наукой.
Там їх весело зустріли,привітали щиро,
В перший клас зарахували,абетці навчили.
ВЧИТЕЛЬ (говорить,а Ведмідь і Маша повторюють)
1)Боровик бере бабуся,бавитись з Борисом мусить.
2)Віра весело співала,вверх свій погляд підіймала,
А Василько верхню ноту так співав,що вкрився потом.
3)Лариса ластівку ліпила,потім помила руки милом.
АВТОР:
Вчилась Маша на «відмінно»,виросла кмітлива,
Доросла до випускниці,така гарна,дивна!
В школі шостій виростають лиш розумні діти!
Їх плекають,розвивають!Діти-наші квіти!
Перед нами випускниця! Не Маша- Марія!
І сьогодні всім бажає здійсненної мрії!
МАША ДОРОСЛА:( звертається до випускників)
Майте вдачу українську! Хай живе надія!
Нехай лине ваша пісня за межі країни!
А тепер і ви бажайте вчителям і школі!
Ми бажаємо вам щастя на стежині новій!
АВТОР:
Пронеслась про школу слава
По всій Україні!!!
Там навчать усіх,хто прийде
Мові солов’їній!
***
КАРПАТСЬКІ ГОРИ
Між Балтійським й Чорним морем
від околиць Братіслави
До Залізних до воріт
простяглись Карпатські гори.
Знає кожен це піїт...
Їм 25 мільйонів років,
довжину - міряй не в кроках!
А були вони дном моря
А тепер--великі гори!!!!
Люди ті,хто там живуть,
Всіх їх "карпами"* зовуть.
Говерла, Петрос, Піп Іван -
Це найвищий гірський стан**
А на згаслому вулкані
побудовано там замок!
Та й гарнючий в поєднанні
із природою там ранок...
Не лише повз Україну
тягнеться гірський хребет
Європейські ще країни
гірський бачать силует...
Серби,чехи і румуни,
І австрійці й словаки
І угорці ,і поляки
В гори йдуть всі диваки!
Бо казкове там повітря!
Й неймовірна там краса!
І на лижах в лице вітер!
Й загадкові небеса!
І відвідаєм мольфарів,
загадкові їхні чари...
Запитаєм про усе...
І про кожного sense ***
Ми поїдемо у гори,
Милуватися усим!
Гарну пісню заспіваєм!
Буде чути там усім!!
Й Сербам,чехам і румунам,
І австрійцям й словакам
І угорцям ,і полякам
Й українським дивакам!
*«Карпати» однокорінна з вірменським Քար (Qar) — камінь, Պատ (Pat) — стіна. Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва племені — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії. Кельтсько-іллірійське слово «Karn» — означало «камінь» або «купа каміння». Вражаюча схожість назви гір простежується з назвою острова Карпатос між Кіпром і Родосом.
Русини цей гірський хребет називали Бещади.;
** стан- тут
історична адміністративно-територіальна одиниця.
*** sense [sɛns> vt (become aware of) чу́вствовать (почу́вствовать perf), ощуща́ть (ощути́ть*perf)
***
Наша планета - краса загадковая
Наша планета - краса загадковая , Летить по орбіті,constantly*,Чудово як! Ніби хто грається нашою кулею, Голубою,чарівною,архі-красунею. Навколо Сонця летим ми у космосі Мов НА величезному чарівному колесі... І не існує у просторі ...хаосу... Все відбувається ЗІ СЛОВА,ІЗ ЛОГОСУ. Казка ,легенда це ачи гіпотеза ДЛЯ ...тих,хто вірить- це явная істина, Світ утворився від слів "СОВЕРШИЛОСЯ!" Правда чи вимисел , а може ,-містика. СЛОВО несе надмогутню енергію, ВСЕ,що ми стверджуєм,- то те і отримуєм А небеса - чарівнА канцелярія Наші "бажання" пильнує,виконує. Життя ніби казка ,про нього все знай! Кожного дня щось нове пізнавай! Про дощ й про хмарки,про сніг і про йєтті Багато ще зАгадок є на планеті! *constantly (з англ,)- безперервно,незмінно,постійно 29.03.2016Р.
СВІТЛІ МРІЇ БАБИ З ДІДОМ (коротка повчальна історія)
Жили-були бабуся з дідом. Одного разу,за обідом говорить бабця дідусю,
-Ти подивись на цю красу:розквітла яблунька в саду, співа на гілці какаду
.-Ти,що,стара,примару кажеш,той птах у Африці живе. Ходім мерщій,мені покажеш,хто там співає .Е-ге-ге!
Пішли удвох вони в садочок,там деревця ростуть в рядочку. А ось і яблунька-краса!Розквітла,справжні чудеса!І бджілок рій гуде над нею,розносять аромати з неї .
- А де ж твій гарний какаду? Щось тихо в нашому саду!
- То трішки я покепкувала і на подвір*ячко позвала. Нумо присядемо тут вдвох і погомонимо, ох-ох!Дивись як гарно у садку!Я принесу сюди медку! Поп'ємо чаю з бергамотом, чи може хочеш ти компоту?
Погодився старий дідусь,Сів на пеньок і круте вус.
-Тут,дійсно,гарно у садку!Неси,стара,неси медку!І паляницю із родзинкой і принеси іще малинки.
Сиділи вдвох вони довгенько ,згадали молодість свою, Співали пісеньку легенько і про родину,про сім'ю.Як бігали удвох на річку,як обривали вдвох порічки,як діточок двох народили,як жили гарно,не тужили.Дивились також на зірки,на ті космічнії знаки.Та ось побачили удвох,що зорі падать почали, і баба з дідом загули!
– Ти встиг замовити бажання??
- Так,я приклав усі старання!
– Дивись,летить іще одна!Яка ж красивая вона!
Замовили старі удвох і довголіття всій родині,зустріть 100-літні іменини,у мирі ,силі і любові! Також міцного всім здоров'я!І почуттів веселих,нових!
Так воно й трапилось із ними, зі стариками,із отими!
Хто в серці має мрію світлу,і дуже вірить в майбуття, життя будується привітне. Щасливим буде те життя!
05.11.2016р.
***
к о т и л а с я т а р і л о ч к а
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865387
П Р О Д О В Ж Е Н Н Я Б У Д Е
ID:
690493
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.09.2016 11:46:18
© дата внесення змiн: 01.05.2020 09:42:23
автор: Валентина Мала
Вкажіть причину вашої скарги
|
