З виду хлопчина молодий, чорнявий,
І в паспорті не буде років й двадцяти,
Та йти не може сам, він боєць бувалий,
Під Іловайськом залишився без ноги…
Ось дівчина,в наушниках, по вулиці іде,
Погляд в далечінь,і незвичне чорне плаття,
А по обличчі сльоза за сльозою тече,
Від втрати батька, біль душу рве на шмаття!
Біля під`їзду діти спокійно граються в пісочку,
А поряд матусі, тиху розмову ведуть,
Не побачили їх чоловіки,хто сина,а хто дочку,
І доки ще українців вбивати будуть!
Війна третій рік уже у нас триває,
І багато горя українцям причинила,
На жаль кінця й краю їй немає,
Бо ж депутатів вона,не зачепила!