Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ВІН ЗАПОВІВ ДОБРО ТВОРИТИ (Василю Симоненку) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Про хороших людей і пишеться, і читається легко. Такі люди живуть у наших серцях вічно, вони незабутні...
Юрій Цюрик, 05.07.2016 - 10:54
Чудовий вірш. Словами важко описати силу таланту Василя Симоненка. Вперше прочитав його вірша ("Ну, скажи, хіба не фантастично...)" і навіки запам'ятав цей Шедевр:Ну скажи — хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я — це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це бачила Земля! Але ми з тобою... Ми не вічні, Ми з тобою просто — ти і я... І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію! Пророцтво його і мрій воскресінняЖитиме вічно поета творіння. І вчора, й сьогодні, він з нами щоденно, І твори його живуть в сьогоденні. І житимуть вічно, вони не забутні, В серцях несуть люди у світле майбутнє. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Є у нього слова: "Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок..." А на моїй презинтації першої збірки поезій: "Життя - дар Божий", мої діти викарбували мої думки і слова: " Вже тисячі доріг схидили ноги, Мільйон робіт зробили руки, А на папір лягли страждання, болі, муки!.." геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Аязе!Світ який - мереживо казкове,Не шкодуй добра мені, людині, Щастя не жалій моїм літам, Все одно ті скарби по краплині, Я тобі закохано віддам! Валентина Ланевич, 04.07.2016 - 18:14
Чудовий вірш про величну людину, Майстра слова з великої літери!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю, і за коментар, і за розуміння, і за любов та повагу до майстра слова з великої букви...
Дмитро Кiбич, 04.07.2016 - 17:32
Справдi, гарний вiрш. Дiйсно, твори Василя Симоненка дуже високоi якостi, справжнi лiтературнi шедеври. Cеред украiнських письменникiв вiн е моiм улюбленим письменником. Нi, ви не подумайте, що я до вас пiдлизуюся через те, що ви написали саме за нього, нiби це якесь пiдлабузництво з мого боку. Нi, просто його твори найбiльш цiкавi, найбiльш яскраво звучать. Наприклад, чого вартi такi його рядки:Ще в дитинствi я ходив у трави В гомiнливi, трепетнi лicи Де дуби мовчали величаво У краплинках ранньоi роси Бiгла стежка вдалеч i губилась А менi у безтурботнi днi Назавжди, навiки полюбились Нiжнi i замрiянi пiснi. Тiльки от чоловiче прiзвище у давальному вiдмiнку набагато правильнiше писати "Симоненку", а не "Симоненко". геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дмитре! Я теж дуже люблю його поезію, та її ж не можна не любить. Хіба можна коли - небудь забути слова: Чорні від страждання мої ночі,Білі від скорботи мої дні. Ці його слова я написала, як епіграф, чи що у своїй першій збірці поезій "Життя - дар Божий", до розділу :"Коли душа і плаче, і болить"... А ще Євгена Плужника: "Розцвітайте жита! А на кожному колосі - мука моя." А ще свої: "Мій перший вірш, присвячений був сину, І свій останній я про нього напишу!" Шостацька Людмила, 04.07.2016 - 16:39
Такі люди приходять в цей світ щоб жити вічно.Дякую Вам за цей твір.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо!Так,хоч і прожив лише 28 років, а живе і житиме вічно. А ми будемо читати, поважати,не забувати, любити і писати...
|
|
|