До діда в хату я зайшов
І бутилку там знайшов.
Літру самогонки вдув,
Впав під лавку - і заснув..
Дід приходить в хату, значить
І бутилки там не бачить.
Розізлився дід старий,
Вилітає злий такий!
Чує, що десь щось хропить,
Аж віконце тарахтить..
Подивився він під лавку,
А там я такий лежу,
Хропака собі даю.
Дід мене враз підіймає,
І давай трусить, як знає.
Прокидаюся я в шоці,
Бачу: дід мене толоче
І кричить, як в громофон:
"Падло, де мій самогон?"
Не діждався дід отвєта,
Я метнувся, мов комєта,
Дременув чимдуж із хати,
Бо приспічило ригати.
Не пішов цей самогончик,
Дзьобнув краще б я півончик..
Я б від нього не ригав,
А спокійно собі спав.
..
Ось тоді я і повірив:
Все хороше треба в міру!