- У мене собачка!
- А в мене - конячка!
- У мене - мій котик -
Пухнастий воркотик!
- У мене - хлопчина.
- А в мене - дівчина!
- А в мене лиш гроші -
Мойі милі, хороші!
- А в мене - дитина
І дружна родина!
- У мене - машина
І велика хатина!
- У мене робота -
Єдина турбота.
- Ну, а в мене - книжки -
То мойі подружки!
Так, мешканці різні живуть у серцях!
А хто ж в мойім серці, як вдома, в гостях?
Тук-тук! Хто/що в серці моєму живе?
Ні, не собачка, і не конячка,
І навіть не котик - пухнастий воркотик.
І не хлопчина, тим паче - дівчина,
І зовсім не гроші, хоча й милі, хороші.
Звісно, дитина, безперечно, - родина.
Може, й робота, хоч іще та турбота!
Там ще люди прекрасні і діти нещасні,
Є і діти прекрасні і люди нещасні.
А ще там небо блакитне, земля рідна квітне,
І сонечко літнє, і вітер привітний!
Там синь вечорова, рум'янець ранковий,
Співи пташок, із тепленькойі печі духмяний димок.
Журавликів вірних невтомні ключі!
Та вже досить цього, утомилась лічить!
Усього багато - набридне читати,
А якщо не читати - для чого писати?!
Мене не здивує питання твоє:
Чому вони вибрали серце - моє?
Бо я і сама про це гадки не маю
І часто сама в себе нишком питаю.
І як розміщаються? Дивно усім!
Й нікому не тісно у серці мойім!
І нікого ніхто там не ображає!
І я з ними добре живу - поживаю!
Серце людське - така тайіна!
Бува - океан, а бува - мілина!
Тук-тук! Хто/що в серці твоєму живе?