́Альберт ́Айнштайн вмостився на Місяці
серед неба, що всіяне зорями,
палить люльку і вуса підкручує,
посміхається щиро та лагідно.
́Альберт ́Айнштайн спокійно гойдається
на рогатому жовтому Місяці
і наспівує тихо він пісеньку
про теорію ніби-відносності.
Чи відносності, чи залежності?
Абсолют у безмежному космосі
врівноважує пана ́Альберта,
не дає йому впасти із Місяця.
Заздрять люди дідусеві ́Альберту,
вони впевнені всі, що на Місяці
неможливо сидіти й гойдатися!..
́Альберт ́Айнштайн лукаво підмогує
03.12.2003
супер))
