Кобзар, співанки, вишиванки…
Як писані торби циганки,
Чи збанкрутілі фетиші
Національної душі,
Які нічого вже не варті,
Коли при владі, як на варті,
Стоять масонські байстрюки,
Щоб не з'явився там ваш хист…
Закрили школи і лікарні,
Перетворили на трупарні
Заводи, банки і суди,
Стирають нації сліди,
Щоб всіх підряд чипізувати
І IнDивідно керувати,
Щоб кожний вже, як біораб,
Приймав сигнали тих програм,
Що спонукають убивати
І зневажати батька й матір…
Не довго, видно, вже чекати
Тієї рокової дати,
Що апокаліптичний акт
Пред'явить, як наявний факт…
Та ви продовжуйте співати
Й покірно лоба підставляти…
