Минуло два роки, та кров не зійшла
З бруківки, що лежить до сих пір на Майдані.
Дві зими горить на підвіконні свіча,
Бо сини лише в снах приходять до мами.
Душу і тіло положили за волю,
Кров пролили за наше життя.
Серце віддали за більш кращу долю,
Помах крил - пішли в небеса.
"Слава Героям" - звучить звідусіль,
"Герой не вмирає" - нам всі повторяють,
Сотня Небесна вже на варті стоїть,
Два роки вони нас з небес захищають.
Хоч більше не будуть ходить до батьків,
Та пам'ять про них у серцях не згасає,
Я ж вас благаю не забудьте синів,
Які за на відлетіли до раю.
Не забудемо....
Герої не вмирають! 
