Серед них ти вирізняєшся навіть кольоровим шарфом
спокійним божевіллям в очах
розстріляним сном
З ким п’єш
з ким живеш
як дихаєш
і навіть помреш
Поети завжди без даху
усюди без меж
Ти тепер як трава – розпластаний в небеса
Тобою ступає вона
Йде босонога й сумна
І дивиться світ з вікна - на вас
В цьому місті тебе непокоять довгі ночі без днів
втомлені погляди друзів і сльози батьків
І в цій хуртовині самотність шукає вогні
трамваї
будинки
крамниці
кафе й ліхтарі
Ти тепер як вікно – і сонце до тебе втекло
Крізь тебе ступає вона
лагідна
весняна
І дивиться світ на вас у вікно
І хочеться вже припинити це дешеве кіно
назавжди втекти і не бачити все це лайно
Туди де немає буденних скалічених свят
де очі батьків і коханих сміються й блищать
Ви тепер як вода – бездонна і мовчазна
Розпитує всюди весна ваших сердець імена
Ви дивитесь тихо на світ крізь лід
збірка "П`ята пора року" цикл "Зимові вірші"
