Не скоро ми ще зможемо, нажаль, зустрітись (присвячую Люциферчику)
Не скоро ми ще зможемо,нажаль,зустрітись,
Між нами ріки,гори,тисячі доріг.
Та все ж бажати вже не в змозі зупинитись
Й не відчуваю під собою ні землі,ні ніг.
В холодний день слова твої зігріють,
Віршовані рядки підкажуть,що робить.
Хоч і не всі мене тут можуть зрозуміти,
Мене ти й подумки не зможеш залишить.
Цілком ймовірно,наші різні долі
Ніколи не зустрінуться і годі сподівань.
Та твої вірші не поселяться в коморі:
Серед любові будуть жити і моїх бажань.
