Щасливих мрій вервечку назбирали,
У лузі спати положили,
А злії люди розбудили,
Та в кірзаки, та й голови побрили.
І муштрували мрії наші вміло,
До рвоти і до болю у нирках,
Приспали розум, підкорили тіло,
Серпом і молотом-по молодих зубах.
Мовляв, поглянемо чи кров у вас бордова,
Чи голуба, бо мабуть не прозора,
Та й підмішали до їди отрути ,
Щоб мріям вже ніколи не проснутись.
Прозорі мрії жити намагались,
Кривої правди в душу не впустили,
В неволі, у Гулагах закалялись,
Вернулись, але зовсім посивіли.
Нам правди тої не забути,
Як вербували в ястребки!
Крутили руки і в рекрути,
За комір білий волокли.
Тяжкії думи голову обсіли
Й моє волосся попелом покрили,
Як час життя вимірює клепсидра,
Думок болючих- нескінченна свита.
30.05.09
