Трішки алкоголю не завадить нам
Я – поет за народу
ти – нічна мадам
Вийшла прогулятись містом і життям
Місто – це не місце римам і сльозам
Я-то не боюся римувати світ -
хоч таким ось чином передам привіт
З темних підворіть у космос тихий стук -
це у попільничці б’ється твій мундштук
Скажеш – не згадаю я твоє ім’я
зараз п’яне літо
в кожного сім’я
Та мені й не треба імена твої -
будь ти хоч Тетяна
Гретхен чи Марі
Відсьорбни шампусик прямо із горла
Що більш безпорадне - рима чи сльоза?
